Двері закриті переді мною книжка, Поломаний стіл і не має ліжка. Промінь сонця б'є через тріснуте вікноІ не знаю, що робити скоро политить воно. В протягах буду сидіти цілу зиму я, Скоро осінь пролитить і замерзну я. Скляними очі стали не знаю, що робити:Треба мабудь вийти і покурити. Дим гіркий до себе затягну дозуДозу щачтя на легкі візьмуДокурю сигарету і викину в вікно...Мій друг мовчазний нема з ким говорити, Треба вийти на дах і в небо полетіти. Полетіти як той сокіл по небу гуляти, І сум не візьме і скуку розігнати. І я полетів під самії хмари, Побачив весь світ як люди страждають, Як у війнах вони життя свої втрачаютьВоно дається раз вони цього не знають...

Автор
Максим Валериевич Вулканов
+1
0
-1